Освітні програми 2-4 клас 1сторінка
Освітня програма початкової освіти
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня
с.Хорохорин
2-4 класи
Загальні положення освітньої програми
Освітня програма І ступеня (2-4 класи) розроблена на виконання ст. 33 Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», листа МОН України від 22.05.2018 №1/9-332 щодо затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти, наказу МОН України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів; постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (2-4 класи), наказу МОН України від 20.04.2018 № 407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня» (2-4 класи).
Освітня програма початкової освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.
Освітня програма визначає:
- загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій (додаток 1);
- очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в навчальних програм, перелік яких наведено в додатку 2;
- зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» використані з офіційного веб-сайту МОН;
- орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення;
- рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.
Загальний обсяг навчального навантаження
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2-4 класів складає 2695 годин/навч. рік: 2 клас – 25 годин на тиждень (875 годин/ навч.рік); 3 клас – 26 годин на тиждень (910 годин/навч.рік); 4 клас – 26 годин на тиждень (910 годин/навч.рік). Навчальний план зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем. Повноцінність початкової освіти реалізується як інваріантної, так і варіативної складових.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня с.Хорохорин І ступеня (додаток 1).
Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для закладу загальної середньої освіти, та варіативну. Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з освітньої субвенції.
Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Українська мова (мова і читання)», «Англійська мова».
Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні окремі предмети: «Математика», «Природознавство».
Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується предметом «Я у світі».
Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».
Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі предмети «Трудове навчання» та «Інформатика».
Освітня галузь «Здоров'я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров'я» та «Фізична культура».
При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 2-4 класах – 40 хвилин.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
Варіативна складова навчального плану містить 6 год. та використовується на:
- вивчення курсу за вибором «Основи християнської етики» - 2-4 класи, 3 год.;
- вивчення курсу за вибором «Дорога в дивосвіт» - 2-4 класи, 3 год.
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану.
Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту», та становить 12 учнів.
Навчальний план зорієнтовано на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Вимоги до осіб, які можуть
розпочинати здобуття початкової освіти
Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.
Освітня програма початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом. Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.
Упродовж навчання у початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.
Навчальні досягнення здобувачів у 2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати;виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.
Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.
З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.
Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей,
логічна послідовність їх вивчення
Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
- Мови і літератури
- Математика
- Суспільствознавство
- Природознавство
- Мистецтво
- Технології
- Здоров'я і фізична культура
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах, відповідно до додатку 2.
Форми організації освітнього процесу
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Опис та інструменти
системи внутрішнього забезпечення якості освіти
Система внутрішнього забезпечення якості освіти складається з наступних компонентів:
- кадрове забезпечення освітньої діяльності(4 педагогічних працівників);
- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності(методичне об’єднання учителів початкових класів, методична рада, педагогічна рада);
- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності(кабінет початкових класів, кабінет інформатики, ноутбук, проектор);
- якість проведення навчальних занять;
- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей)(директорські контрольні роботи, державна підсумкова атестація).
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
- оновлення методичного куточка закладу освіти;
- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників при ВІППО та он-лайн платформах.
При складанні розкладу уроків для 2-4-го класів враховано чинні вимоги щодо організації навчального тижня.
Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднено на веб-сайті закладу освіти.
Директор О.ЛУЦЮК
Наступна сторінка→
|
